-
1 wayleave
[`weiliːv]n; юр.1) право проходу, проїзду ( чужою землею); право прокладати кабелю, труби3) плата за право проходу, проїзду; гірськ. оплата транзиту по чужим виробіткам -
2 way-leave
n юр.2) право прокладати труби (кабель тощо)3) дозвіл на політ над територією4) плата за право проходу (проїзду, польоту тощо)5) гірн. оплата транзиту по чужих виробках -
3 wayleave
[`weiliːv]n; юр.1) право проходу, проїзду ( чужою землею); право прокладати кабелю, труби3) плата за право проходу, проїзду; гірськ. оплата транзиту по чужим виробіткам -
4 fly
v- fly a flag плавати під прапором- fly the flag at the half-mast опустити прапор на половину мачти на знак жалоби- flying over the territory of політ над територією- flying visit блискавичний візит -
5 right
1) право ( суб'єктивне); праводомагання; справедлива вимога; привілей; права сторона2) правильний; належний; правомірний, справедливий; правий ( у політичному сенсі); реакційний3) відновлювати ( справедливість); виправляти(ся)4) направо•right a wrong done to the person — виправляти шкоду, заподіяну особі
right not to answer any questions that might produce evidence against an accused — право не давати відповідей (не відповідати) на будь-які запитання, що можуть бути використані як свідчення проти обвинуваченого
right not to fulfill one's own obligations — право не виконувати свої зобов'язання ( у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань іншою стороною)
right of a state to request the recall of a foreign envoy as persona non grata — право держави вимагати відкликання іноземного представника як персони нон грата
right of citizens to use their native language in court — право громадян виступати в суді рідною мовою
right of every state to dispose of its wealth and its national resources — право кожної держави розпоряджатися своїми багатствами і природними ресурсами
right of everyone to the opportunity to gain his living by work — право кожної людини на отримання можливості заробляти собі на прожиття власною працею
right of legislative initiative — право законодавчої ініціативи, право законодавства
right of nations to free and independent development — право народів на вільний і незалежний розвиток
right of nations to self-determination up to and including separation as a state — право націй на самовизначення аж до державного відокремлення
right of nations to sovereignty over their natural resources — право націй на суверенітет над своїми природними ресурсами
right of parents to choose their children's education — право батьків на вибір виду освіти для своїх неповнолітніх дітей
right of reception and mission of diplomatic envoys — право приймати і призначати дипломатичних представників
right of representation and performance — право на публічне виконання (п'єси, музичного твору)
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense право обвинуваченого мати достатньо часу, можливостей і допомоги для свого захисту
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence
right of the child to live before birth from the moment of conception — право дитини на життя до її народження з моменту зачаття
right of unhindered communication with the authorities of the appointing state — право безперешкодних зносин із властями своєї держави
right to a counsel from the time that an accused is taken into custody — право на адвоката з часу арешту (зняття під варту) обвинуваченого
right to arrange meetings, processions and picketing — право на мітинги, демонстрації і пікетування
right to be confronted with witness — право очної ставки із свідком захисту, право конфронтації ( право обвинуваченого на очну ставку із свідком захисту)
right to be represented by counsel — право бути представленим адвокатом, право на представництво через адвоката
right to choose among a variety of products in a marketplace free from control by one or a few sellers — право вибирати продукцію на ринку, вільному від контролю одного чи кількох продавців
right to choose between speech and silence — право самому визначати, чи говорити, чи мовчати
right to compensation for the loss of earnings resulting from an injury at work — право на відшкодування за втрату заробітку ( або працездатності) внаслідок каліцтва на роботі, право отримати компенсацію за втрату джерела прибутку внаслідок виробничої травми
right to conduct confidential communications — право здійснювати конфіденційне спілкування, право конфіденційного спілкування ( адвоката з клієнтом тощо)
right to diplomatic relations with other countries — право на дипломатичні відносини з іншими країнами
right to do with one's body as one pleases — право робити з своїм тілом все, що завгодно
right to enjoy the benefits of scientific progress — право на користування досягненнями наукового прогресу
right to freedom from torture and other inhuman forms of treatment — право на свободу від тортур і інших форм негуманного поводження
right to gather and publish information or opinions without governmental control or fear of punishment — право збирати і публікувати інформацію або думки без втручання держави і страху бути покараним
right to lease or sell the airspace above the property — право здавати в оренду або продавати повітряний простір над своєю власністю
right to leave any country, including one's own, and to return to one's country — право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися до своєї країни
right to material security in (case of) disability — право на матеріальне забезпечення у випадку втрати працездатності
right to material security in (case of) sickness — право на матеріальне забезпечення у випадку захворювання
right to possession, enjoyment and disposal — право на володіння, користування і розпорядження
right to safety from product-related hazards — право на безпеку від шкоди, яку може бути заподіяно товаром
right to terminate pregnancy through an abortion — право припиняти вагітність шляхом здійснення аборту
right to the protection of moral and material interests — право на захист моральних і матеріальних інтересів
right to use one's own language — право на свою власну мову; право спілкуватися своєю власною мовою
right to visit one's children regularly — право відвідувати регулярно дітей ( про одного з розлученого подружжя)
right of a person to control the distribution of information about himself — = right of a person to control the distribution of information about herself право особи контролювати поширення інформації про себе
right of a person to control the distribution of information about herself — = right of a person to control the distribution of information about himself
right of states to self-defence — = right of states to self-defense право держав на самооборону
right of states to self-defense — = right of states to self-defence
right of the accused to counsel — = right of the accused to legal advice право обвинуваченого на адвоката (захисника) ( або на захист)
right of the accused to legal advice — = right of the accused to counsel
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to consult with one's attorney — = right to consult with one's lawyer право отримувати юридичну допомогу від (свого) адвоката, право на консультацію з адвокатом
right to consult with one's lawyer — = right to consult with one's attorney
right to control the work of the administration — = right to control the work of the managerial staff право контролю (діяльності) адміністрації ( підприємства)
right to control the work of the managerial staff — = right to control the work of the administration
right to individual self-defence — = right to individual self-defense право на індивідуальну самооборону
right to individual self-defense — = right to individual self-defence
right to obtain documents essential for an adequate defence — = right to obtain documents essential for an adequate defense право отримувати документи, необхідні для належного захисту
right to obtain documents essential for an adequate defense — = right to obtain documents essential for an adequate defence
right to regulate news agencies — = right to regulate news organizations право регулювати діяльність інформаційних агентств
- right a wrong doneright to regulate news organizations — = right to regulate news agencies
- right at law
- Right-Centrist
- right extremism
- right extremist
- right-hand man
- right-holder
- right in action
- right in gross
- right in personam
- right in rem
- right not to belong to a union
- right of a trial by jury
- right of abode
- right of access
- right of access to courts
- right of access to court
- right of action
- right of angary
- right of appeal
- right of approach
- right of appropriation
- right of assembly
- right of asylum
- right of audience
- right of authorship
- right of birth
- right of blood
- right of chapel
- right of choice
- right of common
- right of concurrent user
- right of conscience
- right of contribution
- right of correction
- right of court
- right of denunciation
- right of detention
- right of dissent
- right of divorce
- right of eminent domain
- right of enjoyment
- right of entry
- right of equal protection
- right of establishment
- right of existence
- right of expatriation
- right of expectancy
- right of feud
- right of first refusal
- right of fishery
- right of free access
- right of hot pursuit
- right of individual petition
- right of innocent passage
- right of intercourse
- right of intervention
- right of joint use
- right of jurisdiction
- right of legal entity
- right of legation
- right of light
- right of membership
- right of military service
- right of mortgage
- right of navigation
- right of operative management
- right of ownership
- right of passage
- right of patent
- right of personal security
- right of petition
- right of place
- right of political asylum
- right of possession
- right of pre-emption
- right of primogeniture
- right of prior use
- right of priority
- right of privacy
- right of private property
- right of property
- right of protest
- right of publicity
- right of pursuit
- right of re-election
- right of recourse
- right of recovery
- right of redemption
- right of regress
- right of relief
- right of remuneration
- right of reply
- right of representation
- right of reprisal
- right of reproduction
- right of rescission
- right of retaliation
- right of retention
- right of sanctuary
- right of search
- right of secrecy
- right of self-determination
- right of self-preservation
- right of settlement
- right of silence
- right of suit
- right of taking game
- right of the individual
- right of the owner
- right of the people
- right of the state
- right of transit
- right of translation
- right of visit
- right of visit and search
- right of water
- right of way
- right of withdrawal
- right on name
- right oneself
- right the oppressed
- right to a building
- right to a counsel
- right to a dual citizenship
- right to a fair trial
- right to a flag
- right to a hearing
- right to a nationality
- right to a piece of land
- right to a reasonable bail
- right to a speedy trial
- right to a trial by jury
- right to act independently
- right to administer property
- right to adopt children
- right to aid of counsel
- right to air
- right to an abortion
- right to an effective remedy
- right to annul laws
- right to appeal
- right to appoint judges
- right to assemble peaceably
- right to assistance of counsel
- right to attend
- right to bail
- right to bargain collectively
- right to be confronted
- right to be heard
- right to be presumed innocent
- right to be represented
- right to bear arms
- right to bear fire-arms
- right to become president
- right to begin
- right to belong to a union
- right to burn national flag
- right to carry a firearm
- right to carry arms
- right to carry fire-arms
- right to challenge a candidate
- right to challenge a juror
- right to change allegiance
- right to choose
- right to choose one's religion
- right to coin money
- right to collective bargaining
- right to compensation
- right to consult an attorney
- right to counsel
- right to criticism
- right to cultural autonomy
- right to damages
- right to declare war
- right to designate one's hairs
- right to die
- right to divorce
- right to earn a living
- right to education
- right to elect and be elected
- right to emigrate
- right to end pregnancy
- right to enjoy one's benefits
- right to enter a country
- right to exact payment
- right to expel a trespasser
- right to express ones' views
- right to expropriate
- right to fish
- right to fly a maritime flag
- right to found a family
- right to frame a constitution
- right to free education
- right to free medical services
- right to freedom
- right to freedom from torture
- right to freedom of expression
- right to freedom of residence
- right to freedom of speech
- right to health
- right to hold a public office
- right to hold property
- right to housing
- right to human dignity
- right to immediate release
- right to impose taxes
- right to impose taxes
- right to independence
- right to inherit
- right to initiate legislation
- right to inspection
- right to interpret laws
- right to intervene
- right to introduce legislation
- right to join an association
- right to jury trial
- right to keep and bear arms
- right to keep arms
- right to possess firearms
- right to kill
- right to land
- right to lease
- right to legal equality
- right to legal representation
- right to legislate
- right to levy taxes
- right to liberty
- right to life
- right to make a decision
- right to make a will
- right to make treaties
- right to manage
- right to maternity leave
- right to medical care
- right to national autonomy
- right to neutrality
- right to nullify laws
- right to one's own culture
- right to oppose
- right to organize unions
- right to ownership of property
- right to personal security
- right to picket
- right to possess firearms
- right to practice law
- right to present witnesses
- right to privacy
- right to private property
- right to property
- right to protection
- right to public trial
- right to publish expression
- right to punish a child
- right to real estate
- right to recall
- right to recover
- right to redeem
- right to redress
- right to regulate trade
- right to remain silent
- right to remarry
- right to rest
- right to rest and leisure
- right to retain counsel
- right to return to work
- right to safety
- right to secede
- right to secede from the USSR
- right to secession
- right to security
- right to security of person
- right to seek elective office
- right to seek pardon
- right to seek refund
- right to self-determination
- right to self-expression
- right to self-government
- right to sell
- right to silence
- right to social insurance
- right to social security
- right to speak
- right to stop a prosecution
- right to strike
- right to sublet
- right to subpoena witness
- right to sue
- right to take water
- right to tariff reduction
- right to tax exemption
- right to terminate a contract
- right to terminate pregnancy
- right to the name
- right to the office
- right to the patent
- right to the voice
- right to think freely
- right to transfer property
- right to travel
- right to treasure trove
- right to trial by jury
- right to use
- right to use firearms
- right to use force
- right to use water
- right to veto
- right to will property
- right to work
- right of defence
- right of defense
- right to collect revenues
- right to collect taxes
- right to exist
- right to existence
- right to issue decrees
- right to issue edicts
- right to labor
- right to labour
- right to self-defence
- right to self-defense
- right to set penalties
- right to set punishment -
6 aircraft
(мн. aircraft)1. n1) літальний апарат, ЛА; повітряне судно, ПС; літак; вертоліт, гелікоптер; проф. борт2) збірн. авіація2.◊aircraft in distress — ПС, що зазнає лиха
aircraft in missing — ПС, що зникло безвісти
aircraft in service — ПС, що експлуатується
aircraft is considered to be missing — ПС вважається таким, що зникло безвісти
aircraft on register — ПС, занесене до реєстру авіакомпанії
aircraft requiring assistance — ПС, що потребує допомоги
aircraft under command — ПС, кероване (диспетчерською службою)
aircraft under control — ПС, кероване (екіпажем)
to decelerate the aircraft to... — знижувати швидкість ПС до...
to fly an aircraft — пілотувати ПС; керувати повітряним судном
to follow up the aircraft — супроводжувати ПС; забезпечувати контроль польоту ПС
to install on the aircraft — монтувати [установлювати] на повітряному судні (напр. на крилі)
to land the aircraft — саджати [приземляти] ПС
to level the aircraft out — вирівнювати ПС (на заданій висоті); установлювати ПС у горизонтальне положення
to pull an aircraft — 1) брати штурвал на себе; 2) виводити ПС з пікірування
to reequip an aircraft — переобладнувати ПС; заміняти [замінювати] обладнання ПС
to release the aircraft — припиняти диспетчерський контроль (за польотом) повітряного судна; дозволити повітряному судну вийти з зони контролю
to restore an aircraft — відновлювати [(від)ремонтувати] ПС
to return the aircraft to flyable status — приводити ПС у стан льотної готовності (шляхом технічного доопрацювання)
to roll out the aircraft — 1) виводити ПС із крену; 2) викочувати ПС (з ангару)
to rotate an aircraft — відривати [піднімати] передню опору шасі повітряного судна (під час зльоту)
to steer an aircraft — вести ПС; керувати повітряним судном (під час руління)
to substitute the aircraft — заміняти [замінювати] ПС (на інше)
to trim the aircraft — балансувати [тримерувати] ПС
to vend an aircraft — поставляти [постачати] ПС (експлуатанту)
to warn the aircraft — попереджати [попереджувати] ПС (про небезпеку); остерегти [застерегти ] ПС (від небезпеки)
•- accelerator aircraft - active aircraft - active-cooling hypersonic aircraft - aerodynamically balanced aircraft - airborne aircraft - all-body aircraft - all-cargo aircraft - all-metal aircraft - all-purpose aircraft - all-weather aircraft - all-wing aircraft - ambulance aircraft - amphibian aircraft - approaching aircraft - arriving aircraft - attack aircraft - authorized aircraft - balanced aircraft - baseline aircraft - basic aircraft - boost-glide aircraft - business aircraft - canard aircraft - cargo aircraft - chartered aircraft - civil aircraft - clean aircraft - cleared aircraft - combat aircraft - combination aircraft - commuter-size aircraft - conflicting aircraft - conventional takeoff and landing aircraft - convertible aircraft - critical aircraft - damaged aircraft - delta-wing aircraft - departing aircraft - derived aircraft - disabled aircraft - double-decker aircraft - eastbound aircraft - enemy aircraft - entire aircraft - environmentally attuned aircraft - executive aircraft - experimental aircraft - feeder aircraft - first-generation aircraft - fixed-wing aircraft - fly-by-wire aircraft - folding-wing aircraft - following aircraft - forest patrol aircraft - forestry surveillance aircraft - freight aircraft - friendly aircraft - fuel-conservative aircraft - full-scale aircraft - general aircraft - general-purpose aircraft - handy aircraft - heavier-than-air aircraft - heavy aircraft - heavy transport aircraft - high-altitude aircraft - high-capacity aircraft - high-speed aircraft - high-time aircraft - high-wing aircraft - holding aircraft - hospital aircraft - hushkitted aircraft - hypersonic aircraft - hydrogen-fuelled aircraft - improperly loaded aircraft - inbound aircraft - in-coming aircraft - in-flight aircraft - in-service aircraft - instructional aircraft - interchanged aircraft - intruder aircraft - intruding aircraft - inward aircraft - irrepairable aircraft - jet aircraft - laden aircraft - land aircraft - land-based aircraft - laser-powered aircraft - leased aircraft - licensed aircraft - lift-fuselage aircraft - light aircraft - lighter-than-air aircraft - litter aircraft - long-bodied aircraft - long-distance aircraft - long-haul aircraft - long-range aircraft - long-range search aircraft - low annoyance aircraft - low-wing aircraft - mail-carrying aircraft - making way aircraft - manned aircraft - medium-range cargo aircraft - medium-range search aircraft - methane-fuelled aircraft - mid-wing aircraft - military aircraft - minishuttle launcher aircraft - missing aircraft - modern aircraft - modified aircraft - mother aircraft - multicrew aircraft - multi-engine aircraft - multiengined aircraft - multipurpose aircraft - narrow-body aircraft - NASP aircraft - nearly invisible aircraft - nonnoise certificated aircraft - oncoming aircraft - one-engined aircraft - originating aircraft - outbound aircraft - outdated aircraft - out-of-balance aircraft - outward aircraft - overweight aircraft - owner-operated aircraft - parked aircraft - passenger aircraft - passive-cooling hypersonic aircraft - patrol aircraft - piloted aircraft - piston aircraft - piston-engined aircraft - piston-powered aircraft - practice aircraft - preceding aircraft - preproduction aircraft - pressurized aircraft - production aircraft - profitable aircraft - prop-driven aircraft - propeller-driven aircraft - prototype aircraft - quiet aircraft - receiver aircraft - reconnaissance aircraft - reduced takeoff and landing aircraft - regular-body aircraft - research aircraft - rotary wing aircraft - RTOL aircraft - school aircraft - search aircraft - short-range aircraft - short-range search aircraft - short takeoff and landing aircraft - single-engine aircraft - small-size aircraft - solar powered aircraft - state aircraft - stayed afloat aircraft - stealth aircraft - STOL aircraft - stretched aircraft - subsonic aircraft - supersonic aircraft - training aircraft - transonic aircraft - transport aircraft - turboprop aircraft - twin-engine aircraft - twin-fuselage aircraft - ultra-large aircraft - under command aircraft - underway aircraft - unidentified aircraft - unlawfully seized aircraft - unmanned aircraft - unpressurized aircraft - used aircraft - vectored-thrust aircraft - vertical takeoff and landing aircraft - very long-range search aircraft - VTOL aircraft - widebody aircraft -
7 демократія
ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.В. Лісовий -
8 держава
ДЕРЖАВА - відповідним чином організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві. Доки поведінка та взаємини людей у спільноті регулювалися звичаями, не існувало й особливої установи, яка б їх спрямовувала та контролювала (хоча можливо віднайти у найдавніших суспільствах деякі протодержавні утворення). Найважливіші ознаки Д. полягають у наступному. По-перше, держава контролює поведінку людей у межах державних кордонів: те, які саме аспекти поведінки вона контролює, залежить від особливостей самої держави. По-друге, щоб здійснювати управління, ця суспільна установа повинна володіти владою. Оскільки у багатьох випадках здатність регулювати поведінку людей неможливо реалізувати без застосування примусу, то наявність апарату примусу характерна для будь-якої держави. Третя ознака Д. - це всеосяжність державної влади: тобто йдеться про владу над усіма людьми, що населяють певну територію (а не про владу однієї людини над іншою чи владу окремої людини чи групи осіб над іншою групою осіб). Четверта ознака полягає у тому, що державна влада є найвищою, або суверенною. Проте цією останньою ознакою не володіють повною мірою різного роду залежні державні утворення (колоніальні адміністрації, домініони, протекторати, суб'єкти конфедеративних чи союзних утворень і т.п.). Відмова сучасних держав від частини свого суверенітету може бути наслідком добровільного визнання цими державами певних повноважень наддержавних міжнародних установ. У зв'язку з тим, що державна влада є суверенною та неподільною на даній території, Д. прагне захищати себе від зовнішніх втручань, спрямованих проти суверенітету (від завоювання тощо). Отже, держава повинна володіти силою, здатною захищати суверенітет - мати армію. Визначення різновидів Д. (типологія Д.) - традиційна тема політичної філософії. До класичних (Платон - Аристотель) належить поділ на типи державного управління у залежності від кількості осіб, які зосереджують в своїх руках повноту влади. Це т. зв. тричленний поділ: один, кілька (група), всі (народ). Застосування додаткової ознаки - законні та незаконні види правління - дало змогу перетворити цей поділ у шестичленний (законні: монархія, аристократія, демократія; незаконні: тиранія, олігархія, охлократія) І. сторичний досвід показує багато різноманітних модифікацій кожного із цих шести типів. XX ст. дало підставу поділяти держави на демократичні (див. демократія) і тоталітарні. У залежності від будови (структури), сучасні Д. поділяють на унітарні, федеративні та конфедеративні. За етнонаціональною ознакою Д. поділяють на над етнічні (багатоетнічні), національні та багатонаціональні.В. Лісовий -
9 up
1. n2) високопоставлена особа3) предмет угорі4) підйом, піднесення; підвищення (цін)ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни
to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом
in two ups — умить, дуже швидко
on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто
2. adj1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)
the up line — залізниця, що веде у столицю
2) що піднімається вгору3) зростаючий; що поліпшується4) шипучий (про напій)5) жвавий, пожвавлений3. adv1) угору, нагору2) в, у, до, углиб3) нагорі, угорі4) вище, над5) верхи, в сідлі6) передається дієслівним префіксом під-7) передається дієслівним префіксом роз-8) указує на інтенсивність дії9) указує на закінчення строку10) указує на завершеність дії11) указує на наближення до чогось12) указує на виникнення чогось«road up» — «проїзд закритий» (напис)
up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто
to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь
up with...! — хай живе...!
4. v1) розм. піднімати2) підвищувати (ціни тощо)3) збільшувати (випуск продукції тощо)4) розм. схопитися, підскочити5. prep1) угору, по, на, в, у напрямі до2) уздовж, по, до, углиб3) проти (течії, вітру)4) скрізь, всюди* * *I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
10 держави концепції
ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.В. Лісовий -
11 up
I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
12 ground
1. n1) земля; поверхня землі; ґрунт2) ділянка землі3) pl сад; парк4) pl ділянка землі навколо будинку5) дно моря6) спортивний майданчик7) місцевість, область, район8) полігон; аеродром; плац9) фон, тло; ґрунтовка; фунт10) підстава, мотив, причина11) тема, предмет (розмови тощо)12) pl осадок, гуща13) недоїдки14) фундамент15) основний принцип16) pl основи, зачатки17) основоположна частина18) ел. заземлення19) театр. партер20) текст. основаground angle — ав. посадочний кут
ground contamination — військ. зараження місцевості стійкими отруйними речовинами
ground control — наземне управління; управління з землі
ground crew — ав. наземний обслуговуючий екіпаж
ground defence — військ. наземна протиповітряна оборона
ground flare — ав. аеродромний сигнальний вогонь
ground mine — військ. донна міна
ground personnel — ав. аеродромний технічний персонал
ground pilot — військ., розм. член аеродромної команди
ground point, ground zero — епіцентр (атомного вибуху)
ground troops (forces) — військ. наземні (сухопутні) війська
to break fresh ground — піднімати цілину; перен. прокладати нові шляхи
from the ground up — амер. грунтовно, у всіх відношеннях
to hold (to stand) one's ground — утримувати свої позиції, виявляти твердість
to fall to the ground — розвалюватися; виявитися безплідним
to run into the ground — амер. перестаратися
2. adj1) мелений, молотий; подрібнений2) притертий; пришліфований3. v1) сісти на мілину2) мор. примусити викинутися на берег3) ав. приземлятися4) примусити приземлитися5) перешкоджати відривові від землі6) класти (опускати) на землю8) навчати основ (предмета)9) ел. заземлити11) буд. закласти основу (фундамент)4. past і p.p. від grind* * *I n1) земля, поверхня землі; ґрунт, земляcontaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки
2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне полеcycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія
3) місцевість, область, район; висота4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план5) підстава, причина, мотивgrounds for appeal — юp. підстава для касаційної скарги
6) предмет, тема (розмови, дослідження)7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина9) миcл. нора10) eл. заземлення11) мyз. граунд, остинатний басII a1) наземний; який тримається низько над землею2) аеродромнийIII v1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі3) класти, опускати на землюto ground arms — вiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю
4) базувати, обґрунтовувати5) (in) навчати основам ( предмета)6) eл. заземлювати7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)8) бyд. покласти підмурок9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)IV a1) мелений, товчений, подрібнений2) матовий, матований3) = ground-inV past, p. p. від grind II -
13 acknowledge
визнавати; підтверджувати ( отримання чогось)acknowledge recognizance in false name — брати на себе під вигаданим ім'ям зобов'язання, пов'язане із поручництвом
acknowledge the existence of an entity as a subject of international law — визнавати існування політичної одиниці як суб'єкта міжнародного права
- acknowledge guiltacknowledge the sovereignty of the state over some territory — визнавати суверенітет держави над певною територією
- acknowledge mistake
- acknowledge offence
- acknowledge offense
- acknowledge recognizance
- acknowledge responsibility
- acknowledge service
- acknowledge the compliment -
14 have
мати, володітиhave a design for an insurrection — = have a design of an insurrection планувати повстання
have a design of an insurrection — = have a design for an insurrection
have an abortion without undue restrictive interference from the government — робити аборт без зайвого обмежувального втручання з боку держави ( про жінку)
have an offensive weapon in one's possession in a public place — мати при собі нападницьку зброю у громадському місці
have from an authoritative source — отримувати з авторитетного (надійного) джерела ( повідомлення тощо)
have territorial claims on neighboring states — = have territorial claims on neighbouring states мати територіальні претензії до сусідніх держав
- have a chance to winhave territorial claims on neighbouring states — = have territorial claims on neighboring states
- have a child
- have a clue
- have a file
- have a history of crime
- have a legal perspective
- have a legitimate complaint
- have a long criminal record
- have a previous conviction
- have a priority right
- have a reputation
- have a right
- have a shot at smth.
- have a statutory right
- have a wide public response
- have access
- have access to legal advice
- have alibi
- have arraignment
- have ascendancy
- have authority
- have been convicted previously
- have blackouts
- have capacity
- have charge
- have control
- have driver's licence
- have driving licence
- have equal rights
- have full discretion to act
- have got the rats
- have in custody on a warrant
- have in custody
- have in possession
- have jurisdiction
- have legal consequences
- have legal effects
- have legal counsel
- have legal education
- have life tenure
- have mercy
- have moral right
- have no legal consequences
- have no legal effects
- have no legal effects
- have no object in life
- have one's just deserts
- have one vote
- have petition
- have plenty of briefs
- have power
- have prestige
- have previous conviction
- have proof
- have property in land
- have recourse
- have retroactive effect
- have revenge
- have reverses
- have sex
- have sexual intercourse
- have smb. shot without a trial
- have something
- have the authority
- have the burden of proof
- have the burden of proving
- have the floor
- have the force of law
- have the law
- have the right of abode
- have the same force
- have the weight as a precedent
- have ties
- have vehicle licence
- have vehicle license -
15 ground
I n1) земля, поверхня землі; ґрунт, земляcontaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки
2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне полеcycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія
3) місцевість, область, район; висота4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план5) підстава, причина, мотивgrounds for appeal — юp. підстава для касаційної скарги
6) предмет, тема (розмови, дослідження)7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина9) миcл. нора10) eл. заземлення11) мyз. граунд, остинатний басII a1) наземний; який тримається низько над землею2) аеродромнийIII v1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі3) класти, опускати на землюto ground arms — вiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю
4) базувати, обґрунтовувати5) (in) навчати основам ( предмета)6) eл. заземлювати7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)8) бyд. покласти підмурок9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)IV a1) мелений, товчений, подрібнений2) матовий, матований3) = ground-inV past, p. p. від grind II -
16 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
17 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
См. также в других словарях:
Закон Украины об основах государственной языковой политики — Закон «Об основах государственной языковой политики» № 5029 VI (укр. Закон «Про засади державної мовної політики», неофициально «закон Колесниченко Кивалова» либо «закон о языках») закон, внесённый народными депутатами Вадимом… … Википедия
Одесская область — В данной статье или разделе имеется список источников или внешних ссылок, но источники отдельных утверждений остаются неясными из за отсутствия сносок … Википедия
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Международная реакция на провозглашение независимости Абхазии и Южной Осетии — Верховный Совет Республики Южная Осетия (РЮО) провозгласил независимость республики от Грузии 19 января 1992 года. Однако до войны в Южной Осетии в августе 2008 года самостоятельность Южной Осетии, а также Абхазии, не вызвала широкого… … Википедия
Международная реакция на признание независимости Абхазии и Южной Осетии — Верховный Совет Республики Южная Осетия (РЮО) провозгласил независимость республики от Грузии 19 января 1992 года. Однако до войны в Южной Осетии в августе 2008 года самостоятельность Южной Осетии, а также Абхазии, не вызвала широкого… … Википедия
Международная реакция на признание Россией независимости Абхазии и Южной Осетии — Верховный Совет Республики Южная Осетия (РЮО) провозгласил независимость республики от Грузии 19 января 1992 года. Однако до войны в Южной Осетии в августе 2008 года самостоятельность Южной Осетии, а также Абхазии, не вызвала широкого… … Википедия
Признание Россией независимости Абхазии и Южной Осетии — Верховный Совет Республики Южная Осетия (РЮО) провозгласил независимость республики от Грузии 19 января 1992 года. Однако до войны в Южной Осетии в августе 2008 года самостоятельность Южной Осетии, а также Абхазии, не вызвала широкого… … Википедия
Признание независимости Абхазии — Верховный Совет Республики Южная Осетия (РЮО) провозгласил независимость республики от Грузии 19 января 1992 года. Однако до войны в Южной Осетии в августе 2008 года самостоятельность Южной Осетии, а также Абхазии, не вызвала широкого… … Википедия
Признание независимости Абхазии и Южной Осетии — Верховный Совет Республики Южная Осетия (РЮО) провозгласил независимость республики от Грузии 19 января 1992 года. Однако до войны в Южной Осетии в августе 2008 года самостоятельность Южной Осетии, а также Абхазии, не вызвала широкого… … Википедия